Енциклопедія зброї
Ручні гранати (Hand Grenades) – ручний вибуховий заряд, призначений для ураження живої сили та техніки противника за допомогою метання. Назва “граната” походить від назви плода “гранат” – такої ж круглої форми з плодоніжкою, що символізує трубку для запалу. Будь-яка граната (grenade) складається з корпусу, вибухової речовини та запалу (підривника).
Ручні гранати (Hand Grenades) є досить ефективною зброєю підтримки піхоти. Все їх різноманіття у світі можна поділити на:
• протипіхотні гранати,
• протитанкові гранати,
• спеціальні гранати.
УДЗ (UDZ), рос. Ударно-Дистанционный Запал, укр. Ударно-Дистанційний Запал – призначений для ініціювання вибуху розривного заряду гранат РГО та РГН при їх ударній зустрічі під будь-яким кутом із перешкодою або від дистанційно-часового пристрою.
РГО (RGO), індекс ГРАУ 7Г22 – оборонна граната, РГН (RGN), індекс ГРАУ 7Г21 – наступальна граната – радянські ручні гранати, розроблені наприкінці 1970-х років та прийняті на озброєння Радянської Армії. Після розвалу СРСР гранати прийняті на озброєння російської армії.
УЗРГМ (UZRGM) (рос. Унифицированный Запал Ручной Гранаты Модернизированный, укр. Уніфікований Запал Ручної Гранати Модернізований) – спеціальний пристрій для ініціювання детонації вибухової речовини всередині ручної гранати.
РГД-5 (RGD-5), індекс ГРАУ 57-Г-717 – радянська ручна уламкова граната дистанційної дії, розроблена в 1954 році та призначена для поразки живої сили противника у наступі та обороні.
РКГ-3 (RKG-3) – радянська Ручна Кумулятивна Граната, прийнята на озброєння Радянської Армії в 1950 році і призначена для боротьби з танками та бронемашинами противника, а також руйнування довготривалих та польових оборонних споруд.
РГД-33 (RGD-33), індекс ГАУ 57-Г-712 – радянська ручна протипіхотна наступально-оборонна уламково-фугасна граната дистанційної дії, розроблена в 1933 році конструктором М. Дьяконовим.
Пляшкова запалювальна граната – радянська граната із займистою сумішшю, призначена для знищення живої сили противника, а також його матеріальних засобів та техніки шляхом підпалу горючої суміші.
РГ-42 (RG-42), індекс ГАУ 57-Г-703М, – радянська наступальна ручна граната, розроблена в 1942 році С.Г. Коршуновим як проста зручна осколкова граната.
Ф-1 (F-1), індекс ГАУ 57-Г-721 або Лимонка (Lemon) або Фенюша – радянська ручна оборонна граната, розроблена на основі французької уламкової гранати Ф-1 (F-1) моделі 1915 року та англійської гранати системи Лемона.
ВПГС-41 (VPGS-41), (рос. Винтовочная Противотанковая Граната Сердюка, укр. Гвинтівкова Протитанкова Граната Сердюка) – радянська гвинтівкова протитанкова граната зразка 1941 року, створена в КБ Наркомату вугільної промисловості, керованим Сердюком, та прийнята на озброєння 13 жовтня 1941 року.