Енциклопедія зброї
Кулемети (Machine guns) – це піхотна стрілецька зброя, оснащена спеціальними опорними пристроями і призначена переважно для ведення автоматичного, але нерідко також і одиночного стріляння. З їх допомогою можна вражати наземні цілі, а також цілі на воді та в повітрі за більш високої практичної швидкострільності. Незважаючи на можливість переміщення прицілу на відстань до 2 400 м і більше, подібна зброя під час Другої світової війни рідко застосовувалась для поразки цілей на відстані понад 1 000 м.
В якості боєприпасів для кулеметів (Machine guns) зазвичай використовуються гвинтівкові набої, деякі типи стріляють спеціально розробленими для них набоями. Набої зазвичай подаються зі стрічки, які знаходиться у встановлених поруч із кулеметом або закріплених безпосередньо на ньому коробах. Проте, деякі кулемети вже на той час мали магазини.
6К30ГШ (6K30GSh) або АО-18К (AO-18K) – радянський 30-мм шестиствольний зенітний автомат, розроблений у Тульському КБ “Приладобудування”, м.Тула, та прийнятий на озброєння Радянської Армії у 1989 році.
ГШ-6-30Л (GSh-6-30L) або АО-18Л (AO-18L) – радянський 30-мм шестидульний зенітний автомат, розроблений 1980 року в КБП м.Тула, як полегшена версія автомата ГШ-6-30К (GSh-6-30K).
ГШ-6-30К (GSh-6-30K) або АО-18К (AO-18K) – радянський 30-мм шестидульний зенітний автомат, розроблений В. Грязєвим та А. Шипуновим у 1964 році та прийнятий на озброєння ВМФ СРСР у 1976 році.
2А72 (2A72) – радянська 30-мм автоматична гармата, розроблена А. Шипуновим та В. Грязєвим у КБ “Приладобудування” і випущена Тульським машинобудівним заводом.
2А42 (2A42) – радянська 30-мм автоматична гармата, розроблена в КБ Тулмашзаводу, м.Тула, та випущена у 1980 році. Автоматична гармата 2А42 (2A42) призначена для боротьби з легкоброньованими і неброньованими цілями на відстані до 1 500 м, установками ПТКРС, а також живою силою противника на відстані до 4 000 м.
2А38М (2A38M) – радянський двохствольний зенітний автомат, розроблений у 1970-82 роках у конструкторському бюро Тульського машзаводу, м. Тула.
ЯкБ-12,7 (YakB-12,7), індекс УВ ВВС 9-А-624, заводський індекс ТКБ-063 – радянський чотиридульний авіаційний кулемет почав розроблятися конструкторами Конструкторського бюро приладобудування (КПБ) П. Г. Якушевим і Б. А. Борзовим в 1968 році.
ГШГ-7,62 (GShG-7,62), індекс УВ ВВС 9-А-622, заводський індекс ТКБ-621 – радянський чотириствольний авіаційний кулемет, призначений для установки на військові гелікоптери.
ПК (PK) (Пулемет Калашникова – Кулемет Калашнікова) – радянський єдиний кулемет, перший кулемет загального призначення, прийнятий на озброєння Радянської армії.
РПК (RPK) (Ручной Пулемет Калашникова – Ручний кулемет Калашнікова), індекс ГРАУ 6П2 – радянський кулемет, який замінив кулемет РПД, що знаходився на озброєнні Радянської армії. Кулемет РПК (RPK) можна назвати модернізованою версією автомата Калашнікова, так як більшість деталей та конструкцій механізмів такі ж, як на АК.