2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska)

ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska)
ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska)

2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska), індекс ГРАУ 2К22, класифікація НАТО SA-19 Grison – радянський зенітний ракетно-гарматний комплекс (ЗРГК), створений у 1970-х роках та прийнятий на озброєння Радянської Армії у 1982 році.


Тактико-технічні характеристики ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska)

Габаритні розміри:
– довжина по корпусу 7,88 м
– ширина 3,4 м
– висота в походному положенні 3,36 м
– висота в бойовому положенні 4,02 м

Маса 34 т

Екіпаж 4 чол.

Кліренс (дорожній просвіт) 155 – 605 мм

База 4,65 м

Колія 3,265 м

Бронювання: протикульове

Силовня: дизельний двигун рідинного охолодження В-84М30 потужністю 700 к.с. (515 кВт)

Максимальна швидкість
– 65 км/год по шоссе
– 40 км/год по рельєфу місцевості

Запас ходу 500 км по шосе

Озброєння:
– дві 30-мм автоматичні гармати 2А38
– 8 ЗКР 9М311

Боєкомплект:
– 1 936 пострілів 30-мм
– 8 зенітних керованих ракет 9м311

Зона ураження повітряних цілей
– 200 – 4 000 м з гармати
– 2 500 – 8 000 м ракетами

Дальність стріляння по наземним цілям до 2 000 м

Зона ураження цілі по висоті ракетою 15 – 3 500 м

Подолання перешкод:
– брід завглибшки 1 м
– стінка заввишки 0,8 м
– рів завширшки 2 м
– кут підйому 35°


Розробкою ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska) / SA-19 Grison займалися багато підприємств Радянського Союзу. Головним розробником було Тульське КБ Приладобудування на чолі з головним конструктором А. Г. Шипуновим. КБП розробляло ракетно-гарматне озброєння. Пускову систему РПК розробляв Ульяновський механічний завод, лічильно-вирішальний пристрій розробляв Науково-дослідний електромеханічний інститут Мінрадіопрому СРСР. Гусеничну ходову частину ГМ-352 розробляв Мінський тракторний завод (Білорусь).

ЗРГК 2C6 Тунгуска
ЗРГК 2C6 Тунгуска

ЗРГК (зенітний ракетно-гарматний комплекс) 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska) / (SA-19 Grison) поєднує в собі ракетне та гарматне озброєння, радіолокаційні станції виявлення, супроводу та розпізнавання повітряних цілей.

У червні 1970 року уряд Радянського Союзу доручив КБ Приладобудування міста Тула провести низку науково-експериментальних досліджень щодо можливості створення 30-мм ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska).

Досвід застосування ЗСУ і результат експериментів показав, що нова ЗРГК повинна мати автономні власні засоби виявлення цілей, що низько летять, а зона прикриття військ першого ешелону і бойова ефективність повинні бути збільшені за рахунок використання керованих ракет і оптичної системи візування цілі.

Але подальші роботи зі створення ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska) було припинені через припинення фінансування. Причиною стало використання в якості засобу протиповітряної оборони (ППО) дивізійного підпорядкування ЗРК Оса (зенітно-ракетний комплекс), який за багатьма параметрами перевершував ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska). Але ухвалення рішення про припинення робіт над Тунгускою було помилкою, оскільки не враховувалося те, що ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska) була засобом ППО полкового значення, і згідно з тактико-технічною вимогою вона ефективна саме проти цілей, що раптово з’являються.

Новим поштовхом до відновлення робіт над ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska) стало успішне застосування гелікоптерів вогневої підтримки у В’єтнамі, коли з 91 атаки, проведених гелікоптерами проти наземних цілей, 89 були успішними. Існуючі засоби ППО не могли вразити цілі, які за 20-30 секунд з висоти 15-25 метрів і на відстані 6 км знищували наземні цілі.

Цей факт підштовхнув поновлення робіт по ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska). У 1980 році роботи були завершені, і з вересня 1980 року по грудень 1981 року ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska) проходив державні випробування, після яких у 1982 році був прийнятий на озброєння. На той період аналогів ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska) у світі не було. За індексацією НАТО ЗРГК (anti-aircraft missile and gun system) позначався SA-19 ​​Grison. Комплекс поєднував у собі гарматне та ракетне озброєння, радіоелектронні засоби виявлення, розпізнавання та супроводу повітряних та наземних цілей. При цьому ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska) розташовувався на гусеничному рушію.

Для забезпечення роботи ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska) є комплекс технічних засобів, до складу якого входять: транспортно-зарядна машина 2Ф77М, що перевозить два боєкомплекти і 8 ЗКР (зенітні керовані ракети), машина техобслуговування та ремонту, автоматизована контрольно-випробувальна рухома станція 9В921 та майстерня техобслуговування МТО-АТГ-М1.

Основним елементом ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska) є бойова машина 2C6 (2S6), що складається з системи радіолокаційної розвідки та супроводу цілей (СВЦ – станція виявлення цілі, ССЦ – станція супроводу цілі, НРЗ – наземний радіолокаційний запитувач, що складається з восьми пускових установок ЗКР 9М311 та двох автоматичних 30-мм гармат 2А38, цифрової обчислювальної системи, прицільно-оптичного обладнання з системою наведення та стабілізації, гідроприводів наведення озброєння та іншої апаратури. Всі ці засоби та системи розміщені у башті кругового обертання.

Система ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska) дозволяє виявляти, супроводжувати та вражати цілі за будь-яких погодніх умов та будь-якої радіоелектронної обстановки. РЛС СВЦ комплексу працює в дециметровому діапазоні і виявляє літаки винищувачі на висотах 25-3 500 м на дальності 16-19 км з роздільною здатністю 500 м, 5-6° по азимуту і 15° по кутку місця. Похибка радара СВЦ становить не більше 20 м за дальністю, 1° по азимуту і 5° по куту місця. РЛС ССЦ працює у сантиметровому діапазоні та забезпечує супровід винищувачів на висотах 25-1 000 м на дальності 10-13 км. Похибка радара ССЦ становить не більше 2 м за дальністю та 2-х поділів кутоміру за кутовими координатами.

ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska) / SA-19 Grison має надійний захист від радіоелектронних перешкод противника.

Автоматична 30-мм двохствольна зенітна гармата 2А38 має стрічкове живлення та один стріляючий механізм ударного типу, що забезпечує почергову стрілянину з двох стволів. Гармата служить для ураження живої сили, повітряних та наземних легкоброньованих та неброньованих цілей. Гармата має дистанційне керування та електроспуск. Дула мають систему охолодження. Кут вертикального наведення становить від -9° до +85°. Боєкомплект складається з 1 936 пострілів. Швидкострільність 30-мм гармати 2А38 становить 4 060-4 810 пострілів за хвилину, при цьому надійно і безвідмовно працює в температурному діапазоні від -50°C до +50°C.

Всі системи ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska) / SA-19 Grison розташовані на гусеничному самохідному шасі ГМ-352. У передній частині корпусу зліва знаходиться відділення керування з апаратурою та місцем механіка-водія. У кормовій частині корпусу знаходиться моторно-трансмісійне відділення (МТВ) з дизельним двигуном рідинного охолодження В-84М30 потужністю 700 к.с. (515 кВт). Шасі ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska) надійно працює при температурах навколишнього повітря від -50°C до +50°C, дорожньої запиленості, відносної вологості 98% при температурі 25°C, на висотах до 3 000 м.

Трансмісія шасі ГМ-352 – гідромеханічна з планетарною коробкою зміни передач, що має 4 передачі вперед та реверсування заднього руху по всіх передачах.

Підвіска незалежна гідропневматична із змінним дорожнім просвітом (кліренсом). Гусеничний рушій складається з шести здвоєних обгумованих опорних катків, трьох підтримуючих роликів, ведучого заднього та направляючого переднього коліс по кожному борту.

ЗКР 9М311
ЗКР 9М311

ЗКР 9М311 – це твердопаливна ракета, виконана за бікаліберною схемою з двигуном, що відокремлюється, напівавтоматичною радіокомандною системою керування, ручним супроводом цілі і автоматичним виведенням на лінію візування. Ракета здатна вражати швидкісні та маневруючі повітряні цілі, що оптично спостерігаються, з місця або короткої зупинки на зустрічних або наздогінних курсах. Ракета розганяється двигуном за 2,6 секунди до швидкості 900 м/сек і далі летить по дугоподібній траєкторії зі швидкістю 600 м/сек, при цьому маршовий двигун відсутній. Ракета здатна вражати цілі в автоматичному, напівавтоматичному, ручному чи інерційному режимах.


Модифікації ЗРГК 2C6 Тунгуска (2S6 Tunguska) / (SA-19 Grison)

ЗРГК 2C6М Тунгуска-М (2S6M Tunguska-M)
ЗРГК 2C6М Тунгуска-М (2S6M Tunguska-M)

– ЗРГК 2C6М Тунгуска-М (2S6M Tunguska-M) – створена у 1990 році. Встановлено нові радіостанції та приймач ПУ-12М та ППРУ-1М, а також газотурбінний двигун агрегату електроживлення з підвищеним до 600 годин ресурсом.


ЗРПК 2C6М1 Тунгуска-М1 (2S6M1 Tunguska-M1)
ЗРПК 2C6М1 Тунгуска-М1 (2S6M1 Tunguska-M1)

– ЗРГК 2C6М1 Тунгуска-М1 (2S6M1 Tunguska-M1) – створена у 1995 році та прийнята на озброєння російської армії у 2003 році. ЗРГК 2C6М1 Тунгуска-М1 (2S6M1 Tunguska-M1) має автоматизовану систему наведення ЗКР та зв’язок з батарейним командним пунктом. Застосовано нову ракету 9М311М з радіолокаційним підривником замість лазерного та імпульсною лампою замість трасера. Ця модифікація ЗРГК 2C6М1 Тунгуска-М1 (2S6M1 Tunguska-M1) має нове шасі ГМ-5975 митищинського ПЗ «Метровагонмаш».

Шасі ГМ-5975 має багатопаливний дизельний двигун рідинного охолодження потужністю 710 к.с. (522 кВт) – 840 к.с. (618 кВт). Кліренс складає 450 мм. Запас ходу по паливу – 500 км. Маса шасі – 23,8 т, граничне навантаження – 11,5 т. Максимальна швидкість руху по шосе – 65 км/год, питомий тиск на ґрунт – 0,8 кг/см2. Нове шасі забезпечене автоматичною коробкою переміни передач та системою діагностики. Ефективність ЗРГК 2C6М1 Тунгуска-М1 (2S6M1 Tunguska-M1) у 1,5 рази вища, ніж ЗРГК 2C6М Тунгуска-М (2S6M Tunguska-M).


Тактико-технічні характеристики ЗРГК 2C6М1 Тунгуска-М1 (2S6M1 Tunguska-M1)
  • Габаритні розміри:
    – довжина по корпусу 7,88 м
    – ширина 3,4 м
    – висота в походному положенні 3,36 м
    – висота в бойовому положенні 4,02 м
  • Маса 34 т
  • Екіпаж 4 чол.
  • Кліренс (дорожній просвіт) 155 – 605 мм
  • База 4,65 м
  • Колія 3,265 м
  • Бронювання: протикульове
  • Силовня: дизельний двигун рідинного охолодження В-84М30 потужністю 700 к.с. (515 кВт)
  • Максимальна швидкість
    – 65 км/год по шосе
    – 40 км/год по рельєфу місцевості
  • Запас ходу 500 км по шосе
  • Озброєння:
    – дві 30-мм автоматичні гармати 2А38М
    – 8 ЗКР 9М311-1М
  • Боєкомплект:
    – 1 904 постріли 30-мм
    – 8 зенітних керованих ракет 9м311-1М
  • Зона ураження повітряних цілей
    – 200 – 4 000 м з гармати
    – 2 500 – 10 000 м ракетами
  • Дальність стріляння по наземним цілям до 2 000 м
  • Зона ураження цілі по висоті ракетою 15 – 3 500 м
  • Подолання перешкод:
    – брід глибиною 1 м
    – стінка висотою 0,8 м
    – рів завширшки 2 м
    – кут підйому 35°