БМД-1 (BMD-1)

Бойова машина десанта БМД-1 (BMD-1)
Бойова машина десанта БМД-1 (BMD-1)

  БМД-1 (BMD-1) – радянська бойова машина десанту (БМД), прийнята на озброєння повітрянодесантних військ (ПДВ) СРСР у 1969 році.


Тактико-технічні характеристики БМД-1 (BMD-1)
БМД-1, вид спереди
БМД-1, вид спереди

Габаритні розміри
– довжина 5,4 м
– ширина 2,63 м
– висота 1,62-1,97 м
Бойова маса – 7,2 т
Екіпаж – 3+4 чол
Опорна база – 2 800 мм
Колія – 2 380 мм
Кліренс (дорожній просвіт) – 100-450 мм
Силовня
– 6-циліндровий V-подібний дизельний двигун 5Д20
– потужність 240 к.с. (176,5 кВт) при 2 400 об/хв
Максимальна швидкість
– 62 км/год по шосе
– 35 км/год по рельєфу місцевості
– 9 км/год на плаву
Запас ходу
– 500 км по шосе
– 350 км по рельєфу місцевості
– 116 км на плаву
Бронювання
– лоб корпусу верх 15 мм
– лоб корпусу низ 10 мм
– лоб корпусу середина 32 мм
– борт корпусу верх 23 мм
– борт корпусу низ 20 мм
– корма корпусу верх 15 мм
– корма корпусу низ 20 мм
– дах корпусу 10-12 мм
– днище 12 мм
– лоб башти 22 мм
– борт башти 18 мм
– корма башти 12 мм
– дах башти 5 мм
Озброєння
– 73-мм гармата 2А28 “Грім”
– три 7,62-мм кулемети ПКТ
– ПТРК 9М14 “Малютка”
Боєкомплект
– 40 пострілів 73-мм
– 4 000 набоїв 7,62-мм
– 3 ПТКР
Подолання перешкод
– плаває
– рів завширшки 2 м
– стінка заввишки 0,7 м
– кут підйому 32°
– бічний нахил 18°


    У Радянському Союзі було сім дивізій ПДВ, що мали за штатом по 330 БМД-1 (BMD-1) кожна. Бойові машини десанту БМД-1 (BMD-1) застосовувалися радянськими військами в Афганістані, а пізніше російськими військами в Чечні. Невелика кількість БМД була поставлена на експорт до Індії та Іраку.

Відділення керування БМД-1
Відділення керування БМД-1

    БМД-1 (BMD-1) виконана за незвичайним компонуванням. Місце механіка-водія знаходилося у передній частині корпусу по центру, ліворуч від нього – місце командира, праворуч – стрільця з двох 7,62-мм курсових кулеметів, встановлених по бортах. Відділення керування та бойове відділення об’єднані та розташовані в передній та середній частинах корпусу. Башта кругового обертання, аналогічна БМП-1, встановлена ​​ближче до переднього зрізу корпусу. За баштою знаходилося невелике десантне відділення, яке вміщувало чотирьох десантників. Посадка та висадка десанту здійснювалася через верхній люк. За десантним відділенням знаходилось моторно-трансмісійне відділення (МТВ) з 6-циліндровим V-подібним дизельним двигуном 5Д20.

    Корпус БМД-1 (BMD-1) зварений із алюмінієвої броні марки АБТ-101, вперше застосованої в радянському танкобудуванні. Лобова броня захищає від куль великокаліберної стрілецької зброї, бічна – від куль індивідуальної стрілецької зброї. Дно БМД-1 (BMD-1) посилено ребрами жорсткості.

    Ходова частина БМД-1 (BMD-1) складається з п’яти опорних катків і чотирьох підтримуючих роликів з кожного боку, ведучих коліс ззаду і напрямних – спереду. Підвіска незалежна та її особливістю є те, що вона має можливість за допомогою гідравлічної системи змінювати кліренс (дорожній просвіт) від 100 до 450 мм.

Башта БМД-1 (BMD-1) озброєна 73-мм гарматою 2А28 “Грім”, спареним із нею 7,62-мм кулеметом ПКТ. Над дулом зброї розміщена пускова установка ПТКР 9М14 “Малютка”.

Бойова машина десанту БМД-1 (BMD-1) мала можливість подолання водних перешкод пливучи за допомогою водометних рушіїв зі швидкістю до 10 км/год. При вході у воду потрібно піднімати спереду водозахисний щиток.

    До складу штатного обладнання БМД-1 (BMD-1) входили радіостанція Р-123М, танковий переговорний пристрій Р-124, автоматична система пожежогасіння, система захисту від зброї масового ураження (ЗМУ), система димопуску, система протиатомного захисту, фільтровентиляційна установка, система витяжної вентиляції, оптичні прилади нічного бачення.

    На базі БМД-1 (BMD-1) розроблено такі модифікації машин:

БМД-1П (BMD-1) — випускалася з 1977 року, озброєна потужнішим ПТРК 9К111 “Фагот”.
БМД-1К (BMD-1C) і БМД-1ПК (BMD-1PC) – це командирські машини, забезпечені додатковою радіостанцією Р-122.
БМД-КШМ (BMD-1CShM) — командно-штабна машина із двома радіостанціями Р-112.