БТР-80 (BTR-80) – радянський плаваючий бронетранспортер (БТР), розроблений на початку 1980-х років конструкторським бюро Горьківського автозаводу під керівництвом І. Мухіна та Є. Мурашкіна на базі БТР-70.
Новий бронетранспортер мав заводське позначення ГАЗ-5903, але на озброєння Радянської Армії був прийнятий у 1986 році під позначенням БТР-80 (BTR-80).
Тактико-технічні характеристики БТР-80 (BTR-80)
• Габаритні розміри
– довжина 7,65 м
– ширина 2,9 м
– висота 2,35 м
• Бойова маса – 13,6 т
• Екіпаж – 2+8 чол
• Колісна формула – 8х8
• Колісна база – 4 400 мм
• Колія – 2 380 мм
• Кліренс (дорожній просвіт) – 475 мм
• Шини – 13,00-18
• Силовня
– 8-циліндровий V-подібний дизельний двигун КамАЗ-7403
– потужність 260 к.с. (191 кВт) при 2 600 об/хв
• Максимальна швидкість
– 80 км/год по шосе
– 40 км/год по рельєфу місцевості
– 10 км/год на плаву
• Запас ходу
– 600 км по шосе
– 12 годин на плаву
• Ємність паливних баків
– 300 л головні
– 120 л додаткові
• Бронювання
– лоб корпусу 10 мм
– борт, корма корпусу, башта 7 мм
• Озброєння
– 14,5-мм кулемет КПВТ
– 7,62-мм кулемет ПКТ
• Боєкомплект
– 500 набоїв 14,5-мм
– 2 000 набоїв 7,62-мм
• Подолання перешкод
– плаває
– рів завширшки 2,0 м
– стінка заввишки 0,6 м
– кут підйому 30°
– бічний нахил 25°
Компонувальна схема БТР-80 (BTR-80) залишилася як у БТР-70. Машина має колісну формулу 8х8 та заднє розташування одного дизельного двигуна великої потужності. Корпус БТР-80 (BTR-80) закритий герметичний зварний з катаної броньової сталі товщиною 10 мм. У передній частині корпусу знаходиться відділення керування з місцями механіка-водія та командира. Уся середня частина машини зайнята десантним відділенням, що вміщує 8 повністю екіпірованих піхотинців.
У бортах корпусу десантного відділення БТР-80 (BTR-80) змонтовано по чотири кульові установки з кожного борту. Ці кульові установки розгорнуті у бік передньої півсфери для стрілянини з особистої зброї піхотинців. Вони мають кути горизонтального наведення від ±15° до ±25°. Також є два лючки без кульових установок у десантних люках даху для обстрілу верхньої півсфери. У десантному відділенні, в кормовій його частині, знаходяться місця для шести піхотинців, що розташовуються в центрі обличчями до бортів. У передній частині десантного відділення з лівого та правого боку, одразу за місцями механіка-водія та командира, знаходяться ще два одиночні місця для піхотинців. При цьому, праве місце розгорнуто по ходу машини з метою ведення вогню через кульову установку з особистої зброї, а ліве розгорнуто спиною до борту, щоб піхотинець цього місця в бойових умовах ставав баштовим стрільцем.
Посадка та висадка екіпажу відбувається через люки у даху бронетранспортера над відповідними місцями. Посадка та висадка десанту БТР-80 (BTR-80) відбувається через двостулкові бічні двері, що знаходяться відразу за баштою між колесами другої та третьої осей. Верхня стулка бічних дверей відкривається по ходу бронетранспортера, нижня – вниз, стаючи при цьому підніжкою, що забезпечує висадку десанту на ходу.
У моторно-трансмісійному відділенні (МТВ) знаходиться 8-циліндровий дизельний двигун КамАЗ-7403 або ЯМЗ-238М2 потужністю 260 к.с. (191 кВт). Паливні баки встановлені у МТВ в ізольованих відсіках.
Колеса БТР-80 (BTR-80) оснащені кулестійкими одноколішніми шинами КІ-80 або КІ-126 розміром 13.00-18, що дозволяють при багаторазовому прострілі проїхати без тиску в них кілька сотень кілометрів. Колеса передніх двох осей керовані. Машина має центральну систему регулювання тиску повітря у шинах, змінюючи його, у тому числі і на ходу, в межах від 0,5 до 2,8 кгс/см2. Підвіска всіх коліс – незалежна, торсіонна. Рух на плаву БТР-80 (BTR-80) здійснює за допомогою водометного двигуна зі швидкістю 10 км/год. Бронетранспортер БТР-80 (BTR-80) зберігає рухливість на плаву при поломці водомета за допомогою обертання коліс. У цьому випадку швидкість руху становить до 4 км/год.
Штатним озброєнням бронетранспортера БТР-80 (BTR-80) є броньована баштова установка кругового обертання з 14,5-мм кулеметом КПВТ та спареним з ним 7,62-мм кулеметом ПКТ. Кут вертикального наведення становить від -4° до +60°. Наведення озброєння здійснюється вручну за допомогою гвинтового механізму. Прицільним приладом є перископічний монокулярний оптичний приціл 1ПЗ-2, що має кратність 1,2х або 4х при полі зору 49° і 14° відповідно. Цей приціл забезпечує вогонь з кулемету КПВТ на дальність до 2 000 метрів по наземним цілям та 1 000 м по повітряним цілям, а з кулемету ПКТ — до 1 500 метрів по наземними цілями. На задній стороні башти змонтовано шість димових гранатометів 3Д6, а також оснащена системою маскуючої димової завіси 902В “Туча” (Хмара).
Огляд із відділення керування здійснюється через засклені оглядові люки в лобовому листі, що під час бою закриваються бронекришками. При цьому оглядовість забезпечується перископічними оглядовими приладами різних типів. У нічний час огляд забезпечується за допомогою приладу нічного бачення ТВНЕ-4Б, що підсилює природне освітлення або за рахунок підсвічування інфрачервоною фарою ФГ125.
На БТР-80 (BTR-80) встановлено радіостанцію зовнішнього зв’язку Р-163 або Р-173. Внутрішній зв’язок забезпечує танковий переговорний пристрій Р-124 на три абоненти – командир, механік-водій та баштовий стрілець. БТР-80 (BTR-80) також забезпечений системою захисту від зброї масового ураження, приладами радіаційної та хімічної розвідки, автоматичною системою пожежогасіння та лебідкою.
Модифікації БТР-80 (BTR-80)
БТР-80К (BTR-80C)
представляє собою командирську машину, що зберегла колишнє озброєння і з додатковим обладнанням, радіостанціями Р-163-50У, двома виносними УКХ радіостанціями Р-159, 11-метровою телескопічною щоглою і навігаційною апаратурою ТНА4-6 з індикаторним планшетом. У бронетранспортері БТР-80К (BTR-80C) обладнано три робочі місця для офіцерів.
БТР-80А (BTR-80A) –
прийнятий на озброєння у 1994 році. Машина забезпечена 30-мм автоматичною гарматою 2А72 з боєкомплектом 300 снарядів і спареним з нею 7,62-мм кулеметом ПКТ з боєкомплектом 2 000 набоъв, встановлених у баштыі кругового обертання нової конструкції, що дозволяє вести вогонь на кутах підвищення дула до 70°, поражаючи повітряні цілі на дальності до 4 000 м. Все озброєння встановлено на лафеті поза житловим відсіком, що зменшило загазованість внутрішніх приміщень при стрілянні. БТР-80А (BTR-80A) забезпечений також танковим нічним прицілом ТПН-3-42 “Крісталл”, що дозволяє вражати цілі на дальності до 900 м в нічних умовах.
БТР-80С (BTR-80S) розроблений на базі БТР-80А у 1994 році для внутрішніх військ МВС. Ця машина відрізняється від БТР-80А основним озброєнням: замість 30 мм гармати встановлено 14,5 мм кулемет КПВТ.
БТР-80М (BTR-80M) розроблений на базі БТР-80А та має двигун ЯМЗ-238, потужністю 240 к.с. (176,5 кВт) і шини зі збільшеною кулестійкістю КІ-128. Машина має дещо збільшену довжину корпусу.
БММ-80 (BMM-80) (ГАЗ-59039) – броньована медична машина. БММ-80 (BMM-80) вміщує 7 поранених у медичному відділенні та 2 на ношах на даху. Залежно від завдань та наявності медичного обладнання існує БММ-1 для евакуації поранених з поля бою, БММ-2 як медпункт батальйону та БММ-3 як рухлива перев’язувальна з лікарською бригадою та медичним комплексом АП-2. У комплекті обладнання БММ-80 (BMM-80) є намет для розміщення 12 поранених.
БРЭМ-К (BREM-K) – броньована ремонтно-евакуаційна машина, створена у 1988 році. Машина забезпечена лебідкою із зусиллям на гаку 4 400-6 000 кгс, а із застосуванням блоку 8 800-12 000 кгс, стрілою крана вантажопідйомністю 1 500 кг, зварювальним та іншим необхідним ремонтним обладнанням.
ГАЗ-59037 (GAZ-59037) – всюдихід, створений у межах конверсії. Машина оснащена лебідкою із зусиллям на гаку 4 400-6 000 кгс та кузовом вантажопідйомністю 3 000-5 000 кг.
Ветлуга (Vetluga) – пожежний плаваючий всюдихід. Машина Ветлуга (Vetluga) оснащена 22-дульною реактивною установкою імпульсного пожежогасіння з кількістю зарядів 44. Також є лебідка із зусиллям на гаку 4 400-6 000 кгс, насосна система перекачування продуктивністю 1 000 л/хв. Дальність дії засобів пожежогасіння становить від 50 до 300 м. Можливе використання Ветлуги (Vetluga) при гасінні пожеж на нафтових та газових родовищах. .
Крім того, на базі БТР-80 (BTR-80) було створено цілу низку допоміжних машин: командно-штабні машини різних призначень, машина керування вогнем артилерії 1В118, станція супутникового зв’язку, звукомовна станція, машина радіаційно-хімічної розвідки РХМ-4 та інші. Також на базі БТР-80 (BTR-80) створено машину вогневої підтримки піхоти з баштою, озброєною 120-мм мінометом 2С23.