Т-1 (Pz.I, Pz.Kpfw.I, Sd.Kfz.101)

Легкий танк Т-1 (Pz.I, Pz.Kpfw.I, Sd.Kfz.101)
Легкий танк Т-1 (Pz.I, Pz.Kpfw.I, Sd.Kfz.101)

  Т-1 (Pz.I), Pz.Kpfw.I за класифікацією танків Вермахту, (Sd.Kfz.101 по наскрізній класифікації рухомих засобів Вермахту – Панцеркампфваген (Panzerkampfwagen) – німецький легкий танк часів Третього Рейху, створений компаніями “Krupp” і “Daimler-Benz” в 1930-34 роках.


Тактико-технічні характеристики легкого танка Т-1А (Pz.IA, Pz.Kpfw.I Ausf A, Sd.Kfz.101 Ausf A)
Легкий танк Т-1А (Pz.IA, Pz.Kpfw.I Ausf A, Sd.Kfz.101 Ausf A)
Легкий танк Т-1А (Pz.IA, Pz.Kpfw.I Ausf A, Sd.Kfz.101 Ausf A)

Габаритні розміри
– довжина корпусу 4,02 м
– ширина 2,06 м
– висота 1,72 м
Бойова маса – 5,4 т
Екіпаж – 2 чел
Кліренс – 250 мм
Силова установка
– 4-циліндровий опозитний бензиновий двигун повітряного охолодження “Krupp” M305
– потужність 60 к.с. (44 кВт) при 2 500 об/хв
Питома потужність – 11,1 к.с./т (8,1 кВт/т)
Максимальна швидкість
– 37 км/год по шосе
– 10-12 км/год по змінному рельєфу
Запас ходу
– 145 км по шосе
– 93 км по змінному рельєфу
Ємність паливних баків – 2х72 л
Озброєння – два 7,92-мм кулемети MG-13
Боєкомплект – 1 525 набоїв 7,92-мм
Бронювання
– лоб корпусу верх, низ 13 мм
– лоб корпусу середина 8 мм
– борт, корма корпусу 13 мм
– днище 5 мм
– дах 8 мм
– башта 13 мм
– дах башти 8 мм
– маска кулемету 15 мм
Питомий тиск на грунт – 0,4 кг/см2
Подолання перешкоди
– брід глибиною 0,58 м
– стіна висотою 0,37 м
– рів шириною 1,4 м
– кут підйому 30°


Тактико-технічні характеристики легкого танка Т-1Б (Pz.IB, Pz.Kpfw.I Ausf B, Sd.Kfz.101 Ausf B)
Легкий танк Т-1Б (Pz.IB, Pz.Kpfw.I Ausf B, Sd.Kfz.101 Ausf B)
Легкий танк Т-1Б (Pz.IB, Pz.Kpfw.I Ausf B, Sd.Kfz.101 Ausf B)

Габаритні розміри
– довжина корпусу 4,42 м
– ширина 2,06 м
– висота 1,72 м
Бойова маса – 6 т
Екіпаж – 2 чел
Кліренс – 250 мм
Щирина траку – 260 мм
Силовая установка
– 6-циліндровий рядний бензиновий двигун рідинного охолодження “Maybach” NL 38 Tr
– потужність 100 к.с. (73,5 кВт) при 3 000 об/хв
Питома потужність – 16,7 к.с./т (12,3 кВт/т)
Максимальна швидкість
– 40 км/год по шосе
– 12-15 км/год по змінному рельєфу
Запас ходу
– 140 км по шосе
– 90 км по змінному рельєфу
Озброєння – два 7,92-мм кулемети MG-13, пізніше MG-34
Боекомплект – 1 525 набоїв 7,92-мм
Бронювання
– лоб корпусу верх, низ 13 мм
– лоб корпусу середина 8 мм
– борт, корма корпусу 13 мм
– днище 5 мм
– дах 8 мм
– башта 13 мм
– дах башти 8 мм
– маска кулемету 15 мм
Подолання перешкоди
– брід глибиною 0,58 м
– стіна висотою 0,37 м
– рів шириною 1,4 м
– кут пдйому 30°


У 1933 році управління озброєнь сухопутних військ Німеччини оголосило конкурс на створення легко броньованої навчальної машини з масою до 5 000 кг. У тендері взяли участь п’ять компаній, які незабаром представили свої зразки. Після випробувань, в кращу сторону були відзначені ходова частина фірми «Крупп» і конструкція корпусу компанії «Даймлер». Їм було запропоновано продовжити розробку, а в липні 1934 року було замовлено перші 150 машин, яким присвоїли позначення Sd.Kfz.101 Ausf А по наскрізній системі позначення всіх рухомих засобів пересування Вермахту (Sonderkraftfahrzeug – машина спеціального призначення). За класифікацією танків Вермахту ці легкі танки позначалися Pz.Kpfw.I Ausf А чи спрощено Pz.IА, або Pz.I Ausf А. За радянською класифікацією Т-1А.

    Легкий танк Т-1 (Pz.I, Pz.Kpfw.I, Sd.Kfz.101) забезпечувався бензиновим двигуном М 305 фірми «Крупп». Окрім малої потужності, двигун відрізнявся невисокою надійністю, тому незабаром стали встановлювати більш потужну силову установку. Це, в свою чергу, дозволило подовжити корпус машини зі збільшенням на один опорний каток з кожного борту. Нова модель була запущена у виробництво на заводах «Хеншель» і «Вегманн» в 1935 році і отримала назву Т-1Б (Pz.IВ, Pz.Kpfw.I Ausf B, Sd.Kfz.101 Ausf B) згідно з різними системам класифікації. Тільки в 1935 році було вироблено понад 800 таких машин.

    Легкі танки Т-1 (Pz.I, Pz.Kpfw.I, Sd.Kfz.101) були вперше застосовані в боях на теренах громадянської війни в Іспанії. До початку Другої світової війни у війська було поставлено близько 1 445 таких машин, багато з яких брали участь у польській кампанії. Однак, легкий танк Т-1 (Pz.I, Pz.Kpfw.I, Sd.Kfz.101) мав слабкий броньовий захист (7-13 мм) і малопотужнє озброєння. Тому, при вторгненні німецьких військ до Франції в 1940 році їх налічувалося всього 523 одиниці.

    До кінця 1941 року більшість легких танків Т-1 (Pz.I, Pz.Kpfw.I, Sd.Kfz.101) були зняті з озброєння бойових частин і переобладнані в командні, транспортні та інші спеціалізовані машини.

    Найсміливішою ідеєю виявилася пропозиція встановити на шасі легкого танка Т-1 (Pz.I, Pz.Kpfw.I, Sd.Kfz.101) гармату калібру 150 мм. Незважаючи на те, що ходова частина не витримувала такого навантаження, особливо при пострілі, було випущено близько 40 таких машин. В результаті повернулися до початкового кулеметного варіанту: у башті, встановленої в центральній частині корпусу і зміщеної вправо, були розміщені два кулемети калібру 7,92 мм, лівіше від них розташовувалося місце механіка-водія.

Легкий танк Т-1А (Pz.Kpfw.I Ausf A)
Легкий танк Т-1А (Pz.Kpfw.I Ausf A)

    Корпус легкого танка Т-1 (Pz.I, Pz.Kpfw.I, Sd.Kfz.101) збирався методом зварювання з хромонікелевої броньованої сталі товщиною від 5 до 13 мм. У передній частині корпусу розташовувалося відділення трансмісії. Відділення керування та бойове відділення об’єднані. У кормовій частині корпусу знаходилося моторне відділення.

Бойове відділення танка Т-1 (Pz.I, Pz.Kpfw.I, Sd.Kfz.101) знаходилося по середині корпусу і забезпечувалося одномісною баштою кругового обертання, розташованою зі зміщенням вправо.

Екіпаж легкого танка Т-1 (Pz.I, Pz.Kpfw.I, Sd.Kfz.101) складався з двох чоловік: механіка-водія і командира, який виконував роль стрільця з кулемету. Посадка і висадка командира здійснювалася через одностулковий люк напівкруглої форми, розташований в даху башти. У даху башти був ще маленький люк для прапорцевої сигналізації. Посадка і висадка механіка-водія здійснювалася через люк в даху корпусу бойового відділення або через двостулковий люк в лівому борту корпусу. Оглядовість командиру і механіку-водію забезпечувалася за допомогою оглядових люків та оглядових щілин, що знаходилися з усіх боків корпусу бойового відділення.

    У моторному відділенні в кормі корпусу легкого танка Т-1 (Pz.I, Pz.Kpfw.I, Sd.Kfz.101) знаходився 4-циліндровий опозитний бензиновий двигун повітряного охолодження “Krupp” M305 потужністю 60 к.с. (44 кВт) при 2 500 оборотах на хвилину колінчастого валу. У самій кормі корпусу знаходилися два паливних бака ємністю 72 літри кожен. Двигун працював з механічною трансмісією Aphon-Getriebe F.G.31, що забезпечувало 5 швидкостей переднього і 1 заднього ходу.

    Різновид легкого танка Т-1Б (Pz.IB, Pz.Kpfw.I Ausf B, Sd.Kfz.101 Ausf B) забезпечувався 6-циліндровим рядним бензиновим двигуном рідинного охолодження “Maybach” NL 38 Tr максимальною потужністю 100 к.с. (73,5 кВт) при 3 000 оборотах на хвилину колінчастого валу.

    Трансмісія танка Т-1Б (Pz.IB, Pz.Kpfw.I Ausf B, Sd.Kfz.101 Ausf B) розташовувалася в носовій частині корпусу, а також частково в бойовому відділенні та відділенні управління. Трансмісія механічна з коробкою передач Aphon-Getriebe F.G.35, що забезпечувала 5 швидкостей переднього ходу і 1 заднього.

Основним озброєнням легкого танка Т-1 (Pz.I, Pz.Kpfw.I, Sd.Kfz.101) були два 7,92-мм кулемети MG-13, встановлені в башті. На танках Т-1Б (Pz.IB, Pz.Kpfw.I Ausf B, Sd.Kfz.101 Ausf B) пізніх випусків встановлювалися два 7,92-мм кулемети MG-34. Праві кулемети кріпилися жорстко в масці башти. Лівий міг підлаштовуватися за допомогою спеціального механізму. Кут вертикального наведення на ціль становив від -12° до + 18°.

Ходова частина легкого танка Pz.Kpfw.I Ausf A
Ходова частина легкого танка Pz.Kpfw.I Ausf A

    Ходова частина танка Т-1А (Pz.IA, Pz.Kpfw.I Ausf A, Sd.Kfz.101 Ausf A) складалась, в перерахунку на один борт, з чотирьох прорезинених опорних катків діаметром 530 мм, трьох підтримуючих роликів, переднього здвоєного ведучого колеса і заднього прорезиненного направляючого колеса, опущеного на землю і виконуючого роль п’ятого опорного катка. Перший опорний каток мав підвіску на балансирі з пружиною і амортизатором. Другі і треті опорні катки, а також четвертий опорний каток і направляюче колесо зблоковані попарно в візки і підвішені на листових ресорах.

    У версії легкого танка Т-1Б (Pz.IB, Pz.Kpfw.I Ausf B, Sd.Kfz.101 Ausf B) був доданий п’ятий опорний каток і четвертий підтримуючий ролик, а направляюче колесо виконано меншого діаметру і піднято із землі.

    Гусениці дрібноланкові двохгребневі. Ширина литих траків дорівнювала 260 мм.