Т-2 (Pz.II, Pz.Kpfw.II, Sd.Kfz.121)

Легкий танк Т-2 (Pz.II, Pz.Kpfw.II, Sd.Kfz.121)
Легкий танк Т-2 (Pz.II, Pz.Kpfw.II, Sd.Kfz.121)

  Т-2 (Pz.II), Pz.Kpfw.II за класифікацією танків Вермахту, Sd.Kfz.121 за наскрізною класифікацією рухомих засобів Вермахту — Панцеркампфваген (Panzerkampfwagen) — німецький легкий танк створений в 1934-36 роках, що виготовлявся до початку 1943 року.



У 1934 році німецьким військовим командуванням було прийнято рішення швидко розробити проміжну модель легкого танка, щоб тимчасово, до надходження на озброєння проєктованих танків Т-3 (Pz.III) і Т-4 (Pz.IV), наповнити війська бронетехнікою. Так з’явився легкий танк Т-2 (Pz.II), який спочатку за дотриманням секретності іменували трактор 100 або LaS 100. За наскрізної системи позначення всіх рухомих засобів пересування Вермахту танк отримав позначення Sd.Kfz.121 (Sonderkraftfahrzeug — машина спеціального призначення). За класифікацією танків Вермахту легкий танк отримав позначення Pz.Kpfw.II або спрощено Pz.II. За радянською класифікацією цей танк позначався Т-2.

    Контракт на розробку отримали фірми «Хеншель», «Крупп» і MAN. Після порівняльних випробувань представлених зразків найбільш перспективним здалася модель фірми MAN, якій доручили вдосконалити шасі. Іншу частину робіт доручили компанії «Даймлер-бенц», а також MIAG, «Вегманн» і «ФАМО».

    Легкі танки Т-2 (Pz.II, Pz.Kpfw.II, Sd.Kfz.121) були головною ударною силою німецьких танкових дивізій в ході вторгнення до Франції. В операції брали участь понад 1 000 таких танків, причому, в основному вони перебували в передових частинах. У 1941 році танки Т-2 (Pz.II, Pz.Kpfw.II, Sd.Kfz.121) брали участь в нападі на СРСР, хоча на Східному фронті швидко з’ясувалося, що їх вогнева міць і броньовий захист недостатні. Танк Т-2 (Pz.II, Pz.Kpfw.II, Sd.Kfz.121) створювався в першу чергу як навчально-бойова машина.


Легкий танк Т-2А (Pz.Kpfw.II Ausf A)
Легкий танк Т-2А (Pz.Kpfw.II Ausf A)

    Перші серійні танки під позначенням Т-2А (Pz.IIA, Pz.II Ausf A, Pz.Kpfw.II Ausf A) були випущені в 1935 році. Військові випробування показали недостатню потужність двигуна в 130 к.с. (97 кВт).

Тактико-технічні характеристики легкого танка Т-2А (Pz.IIA, Pz.II Ausf A, Pz.Kpfw.II Ausf A)

Габаритні розміри
— довжина корпусу 4,38 м
— ширина 2,14 м
— висота 1,95 м
Бойова маса — 7,6 т
Екіпаж — 3 чел
Кліренс — 345 мм
Ширина трака — 260 мм
Силовий агрегат
— 6-циліндровий рядний бензиновий двигун рідинного охолодження «Maybach» HL 57 TR
— потужність 130 к.с. (95,6 кВт) при 3 000 об/хв
Питома потужність — 17,1 к.с./т (12,3 кВт/т)
Максимальна швидкість
— 40 км/час по шосе
— 12-15 км/час по змінному рельєфу
Запас ходу
— 210 км по шосе
— 160 км по змінному рельєфу
Ємність паливних баків — 102+68 л
Озброєння
— 20-мм автоматична нарізна гармата KwK 30
— 7,92-мм кулемет MG-34
Боєкомплект
— 180 пострілів 20-мм
— 2 250 набоїв 7,92-мм
Бронювання
— лоб, борт, корма корпусу 13 мм
— днище 5 мм
— дах 10 мм
— башта 13 мм
— дах башти 10 мм
— маска гармати 15 мм
Питомий тиск на грунт — 0,52 кг/см2
Подолання перешкоди
— брід глибиною 0,8 м
— стінка висотою 0,42 м
— рів шириною 1,8 м
— кут підйому 30°


Легкий танк Т-2Б (Pz.Kpfw.II Ausf B)
Легкий танк Т-2Б (Pz.Kpfw.II Ausf B)

    Наступна модифікація танків під позначенням Т-2Б (Pz.IIB, Pz.II Ausf B, Pz.Kpfw.II Ausf B) мала потовщену лобову броню і більш потужний двигун в 140 к.с. (104 кВт), а його маса досягла 8 тон.

Тактико-технічні характеристики легкого танка Т-2Б (Pz.IIB, Pz.II Ausf B, Pz.Kpfw.II Ausf B)

Габаритні розміри
— довжина корпусу 4,76 м
— ширина 2,14 м
— висота 1,96 м
Бойова маса — 7,9 т
Екіпаж — 3 чел
Кліренс — 345 мм
Ширина трака — 285 мм
Силовий агрегат
— 6-циліндровий рядний бензиновий двигун рідинного охолодження «Maybach» HL 62 TR
— потужність 140 к.с. (103 кВт) при 3 000 об/хв
Питома потужність — 17,7 к.с./т (13 кВт/т)
Максимальна швидкість
— 40 км/час по шосе
— 12-15 км/час по змінному рельєфу
Запас ходу
— 190 км по шосе
— 125 км по змінному рельєфу
Ємність паливних баків — 102+68 л
Озброєння
— 20-мм автоматична нарізна гармата KwK 30
— 7,92-мм кулемет MG-34
Боєкомплект
— 180 пострілів 20-мм
— 2 250 набоїв 7,92-мм
Бронювання
— лоб корпусу 14,5 мм
— борт, корма корпусу 13 мм
— днище 5 мм
— дах 10 мм
— башта 13 мм
— лоб башти 14,5 мм
— дах башти 10 мм
— маска гармати 15 мм
Питомий тиск на грунт — 0,54 кг/см2
Подолання перешкоди
— брід глибиною 0,8 м
— стінка висотою 0,42 м
— рів шириною 1,8 м
— кут підйому 30°


Легкий танк Т-2Ц (Pz.Kpfw.II Ausf C)
Легкий танк Т-2Ц (Pz.Kpfw.II Ausf C)

    У 1937 році була представлена нова модель легкого танка — Т-2Ц (Pz.IIC, Pz.II Ausf C, Pz.Kpfw.II Ausf C). Він мав посилене бронювання і нову ходову частину з п’ятьма опорними катками, яка стала стандартною для всіх наступних модифікацій.

Тактико-технічні характеристики легкого танка Т-2Ц (Pz.IIC, Pz.II Ausf C, Pz.Kpfw.II Ausf C)

Габаритні розміри
— довжина корпусу 4,81 м
— ширина 2,28 м
— висота 2,02-2,015 м
Бойова маса — 9,5 т
Екіпаж — 3 чел
Кліренс — 345 мм
Ширина трака — 285 мм
Силовий агрегат
— 6-циліндровий рядний бензиновий двигун рідинного охолодження «Maybach» HL 62 TRM
— потужність 140 к.с. (103 кВт) при 3 000 об/хв
Питома потужність — 14,7 к.с./т (10,8 кВт/т)
Максимальна швидкість
— 40 км/час по шосе
— 12-15 км/час по змінному рельєфу
Запас ходу
— 190 км по шосе
— 125 км по змінному рельєфу
Ємність паливних баків — 102+68 л
Озброєння
— 20-мм автоматична нарізна гармата KwK 30
— 7,92-мм кулемет MG-34
Боєкомплект
— 180 пострілів 20-мм
— 2 250 набоїв 7,92-мм
Бронювання
— лоб корпусу 29-34,5 мм
— борт, корма корпусу 14,5 мм
— днище 5 мм
— дах 10 мм
— башта 14,5 мм
— лоб башти 34,5 мм
— дах башти 10 мм
— маска гармати 34,5 мм
Питомий тиск на грунт — 0,66 кг/см2
Подолання перешкоди
— брід глибиною 0,93 м
— стінка висотою 0,42 м
— рів шириною 1,8 м
— кут підйому 30°


Легкий танк Т-2Д (Pz.Kpfw.II Ausf D)
Легкий танк Т-2Д (Pz.Kpfw.II Ausf D)

    У 1938 році були створені модифікації легких танків Т-2Д (Pz.IID, Pz.II Ausf D, Pz.Kpfw.II Ausf D) і Т-2Е (Pz.IIE, Pz.II Ausf E, Pz.Kpfw.II Ausf E) із застосуванням торсіонної підвіски. Це дозволило збільшити максимальну швидкість руху по дорогах з твердим покриттям, але трохи погіршити показники прохідності по бездоріжжю.

Тактико-технічні характеристики легкого танка Т-2Д, Е (Pz.IID, E, Pz.II Ausf D, E, Pz.Kpfw.II Ausf D, E)

Габаритні розміри
— довжина корпусу 4,63 м
— ширина 2,3 м
— висота 2,02 м
Бойова маса — 10 т
Екіпаж — 3 чел
Кліренс — 345 мм
Ширина трака — 285 мм
Силовий агрегат
— 6-циліндровий рядний бензиновий двигун рідинного охолодження «Maybach» HL 66 P
— потужність 180 к.с. (132,4 кВт) при 3 000 об/хв
Питома потужність — 18 к.с./т (13,2 кВт/т)
Максимальна швидкість
— 55 км/час по шосе
— 25 км/час по змінному рельєфу
Запас ходу
— 200 км по шосе
— 130 км по змінному рельєфу
Ємність паливних баків — 200 л
Озброєння
— 20-мм автоматична нарізна гармата KwK 38
— 7,92-мм кулемет MG-34
Боєкомплект
— 180 пострілів 20-мм
— 2 250 набоїв 7,92-мм
Бронювання
— лоб корпусу 30 мм
— борт, корма корпусу 14,5 мм
— днище 5 мм
— дах 10 мм
— башта 14,5 мм
— лоб башти 14,5 мм
— дах башти 10 мм
— маска гармати 16 мм
Питомий тиск на грунт — 0,76 кг/см2
Подолання перешкоди
— брід глибиною 0,85 м
— стінка висотою 0,42 м
— рів шириною 1,75 м
— кут підйому 24°


Легкий танк Т-2Ф (Pz.Kpfw.II Ausf F)
Легкий танк Т-2Ф (Pz.Kpfw.II Ausf F)

   Останньою модифікацією в серії легких танків Т-2 (Pz.II) стала модель Т-2Ф (Pz.IIF, Pz.II Ausf F, Pz.Kpfw.II Ausf F), що випускалася в 1941-1942 роках. Товщина лобової броні цих машин становила 35 мм, бортової — 20 мм. Маса танка зросла до 10 тонн. Фахівці вважали, що в цій машині досягнуто вдале співвідношення швидкості руху і броньового захисту.

Тактико-технічні характеристики легкого танка Т-2Ф (Pz.IIF, Pz.II Ausf F, Pz.Kpfw.II Ausf F)

Габаритні розміри
— довжина корпусу 4,81 м
— ширина 2,28 м
— висота 2,02-2,15 м
Бойова маса — 9,5 т
Екіпаж — 3 чел
Кліренс — 345 мм
Ширина трака — 285 мм
Силовий агрегат
— 6-циліндровий рядний бензиновий двигун рідинного охолодження «Maybach» HL 62 TRM
— потужність 140 к.с. (103 кВт) при 3 000 об/хв
Питома потужність — 14,7 к.с./т (10,8 кВт/т)
Максимальна швидкість
— 40 км/час по шосе
— 12-15 км/час по змінному рельєфу
Запас ходу
— 190 км по шосе
— 125 км по змінному рельєфу
Ємність паливних баків — 102+68 л
Озброєння
— 20-мм автоматична нарізна гармата KwK 30 або KwK 38
— 7,92-мм кулемет MG-34
Боєкомплект
— 180 пострілів 20-мм
— 1 425 набоїв 7,92-мм
Бронювання
— лоб корпусу 35 мм
— борт, корма корпусу 20 мм
— днище 5 мм
— дах 15 мм
— башта 15 мм
— лоб башти 30 мм
— дах башти 15 мм
— маска гармати 35 мм
Питомий тиск на грунт — 0,66 кг/см2
Подолання перешкоди
— брід глибиною 0,93 м
— стінка висотою 0,42 м
— рів шириною 1,8 м
— кут підйому 30°

    Корпус і башта легкого танка Т-2Ф (Pz.IIF / Pz.II Ausf F) зварні. Місце механіка-водія знаходилося в передній частині корпусу. Місця двох інших членів екіпажу — в башті кругового обертання, озброєної 20-мм гарматою з боєкомплектом в 180 пострілів і праворуч від неї — 7,92-мм кулеметом з боєкомплектом 1 425 набоїв.


Легкий танк VK 901 (Pz.II Ausf G, Pz.Kpfw.II Ausf G)
Легкий танк VK 901 (Pz.II Ausf G, Pz.Kpfw.II Ausf G)

У 1938 році було видано замовлення фірмам «MAN» та «Даймлер-Бенц» на модифікацію легкого танка Т-2 (Pz.II, Pz.Kpfw.II, SdKfz.121). Новий танк отримав позначення VK 901 або Pz.II Ausf G, Pz.Kpfw.II Ausf G. Танк VK 901 (Pz.II Ausf G, Pz.Kpfw.II Ausf G) мав підвіску інженера В. Кніпкампа. Гусеничний рушій в перерахунку на один борт складався з п’яти опорних катків, які встановлювалися на осях різної довжини в шаховому порядку, так, що одні катки йшли по внутрішній доріжці гусениці, а інші — по зовнішній, при цьому частково перекривали один одного. Переднє колесо ведуче, заднє — направляюче.

У МТО легкого танка VK 901 (Pz.II Ausf G, Pz.Kpfw.II Ausf G) встановлювався бензиновий двигун рідинного охолодження «Майбах» HL45р потужністю 150 к.с (110,3 кВт). Основним озброєнням танка VK 901 (Pz.II Ausf G, Pz.Kpfw.II Ausf G) була 20-мм гармата KwK 39 L/55 з нарізним дулом і 7,92-мм кулемет MG-34. Планувалося поставити у війська 75 легких танків VK 901 (Pz.II Ausf G, Pz.Kpfw.II Ausf G). В реальності було поставлено за 1941-42 роки лише 12 цих машин.

Тактико-технічні характеристики легкого танка VK 901 (Pz.II Ausf G, Pz.Kpfw.II Ausf G)

Габаритні розміри
— довжина корпусу 4,24 м
— ширина 2,28 м
— висота 2,05 м
Бойова маса — 9,2 т
Екіпаж — 2 чел
Силовий агрегат
— 6-циліндровий бензиновий двигун рідинного охолодження «Maybach» HL 45 P
— потужність 150 к.с. (110,3 кВт) при 3 000 об/хв
Максимальна швидкість
— 50 км/час по шосе
— 20-25 км/час по змінному рельєфу
Запас ходу
— 200 км по шосе
Озброєння
— 20-мм автоматична нарізна гармата KwK 38 L/55
— 7,92-мм кулемет MG-34
Боєкомплект
— 94 пострілів 20-мм
— 1 425 набоїв 7,92-мм
Бронювання
— лоб корпусу 30 мм
— борт, корма корпусу 14,5 мм
— днище 20 мм
— дах 20 мм
— борт, корма башти 14,5 мм
— лоб башти 30 мм
— дах башти 14,5 мм
— маска гармати 35 мм


Легкий танк Pz.Kpfw.II Ausf J (VK 1601)
Легкий танк Pz.Kpfw.II Ausf J (VK 1601)

У грудні 1939 року фірми «MAN» та «Даймлер-Бенц» почали випускати легкі танки Pz.Kpfw. II n.A. (Neue Art — нова модель) або VK 1601 або Pz.Kpfw.II Ausf J. Всього було замовлено 30 танків Pz.Kpfw.II Ausf J (VK 1601). За 1942 рік було випущено 22 машини. Замовлення на 100 танків було анульовано. Легкий танк Pz.Kpfw.II Ausf J (VK 1601) — це танк підтримки піхоти. Він мав посилене бронювання. Основним озброєнням танка була 2-см автоматична гармата KwK 38 L/55. Допоміжним озброєнням був 7,92-мм кулемет MG-34.

Тактико-технічні характеристики легкого танка Pz.Kpfw.II Ausf J (VK 1601)

Габаритні розміри
— довжина корпусу 4,81 м
— ширина 2,28 м
— висота 2,15 м
Бойова маса — 17,89 т
Екіпаж — 3 чел
Силовий агрегат
— 6-циліндровий бензиновий двигун рідинного охолодження «Maybach» HL 45 P
— потужність 150 к.с. (110,3 кВт) при 3 000 об/хв
Максимальна швидкість
— 31 км/час по шосе
— 12-15 км/час по змінному рельєфу
Запас ходу
— 190 км по шосе
Озброєння
— 20-мм автоматична нарізна гармата KwK 38 L/55
— 7,92-мм кулемет MG-34
Боєкомплект
— 120 пострілів 20-мм
— 1 425 набоїв 7,92-мм
Бронювання
— лоб корпусу 80 мм
— борт, корма корпусу 50 мм
— днище 20 мм
— дах 25 мм
— борт, корма башти 50 мм
— лоб башти 80 мм
— дах башти 20 мм


Міністерство озброєнь сухопутних військ Третього Рейху (Heereswaflenamt) видало 15 вересня 1939 року технічне завдання на розробку розвідувальної машини на гусеничному ходу. Корпусом і шасі майбутньої машини зайнялася фірма МАN, баштою — «Даймлер-Бенц». Новий розвідувальний танк отримав індекс VK 1303.

Розвідувальний танк Pz.Kpfw. II Ausf. L Luchs (Лукс)
Розвідувальний танк Pz.Kpfw. II Ausf. L Luchs (Лукс)

Дослідний зразок розвідувальної машини був готовий в квітні 1942 року. Машина виявилася занадто обтяженою для радянського бездоріжжя. Вона важила 12, 9 т. Танк довелося полегшити до 11,8 т. Така машина пішла в серію як Pz.Kpfw. II Ausf. L Luchs — Лукс («рись»). За класифікацією рухомих засобів Вермахту — Sd.Kfz 123.

Екіпаж розвідувального танку Pz.Kpfw. II Ausf. L Luchs (Luks) складався з чотирьох чоловік: механік-водій, командир, радист і навідник-заряджаючий. Бронювання розвідувального танка становила 10-30 мм гомогенної броні з можливістю навішування броньових екранів товщиною 12 мм.

Основним озброєнням танка Pz.Kpfw. II Ausf. L Luchs (Luks) була 2-см автоматична гармата KwK-38. Допоміжним озброєнням служив 7,92-мм кулемет MG-34. Також, розвідувальний танк передбачалося випускати з озброєнням у вигляді 5-см гарматою KwK39 L/60 і відкритою баштою.

У МТО танка Pz.Kpfw. II Ausf. L Luchs (Luks) встановлювався карбюраторний двигун рідинного охолодження «Майбах» HL66р потужністю 200 к.с. (147,1 кВт). Трансмісія типу ZF Aphon SSG48.

Серійні танки Pz.Kpfw. II Ausf. L Luchs (Luks) оснащувалися радіостанціями FuG12 радіусом дії в телефонному режимі 25 км і в режимі азбуки Морзе — 80 км. Також, встановлювалася радіостанція ближньої дії F.Spr.f.

Фірма МАN всього випустила 115 розвідувальних танків Pz.Kpfw. II Ausf. L Luchs (Luks), фірма «Хеншель» — 18 цих машин. Всі танки були озброєні 2-см гарматами. На початку 1944 року випуск танків Pz.Kpfw. II Ausf. L Luchs (Luks) був повністю припинений.

Тактико-технічні характеристики розвідувального танка Pz.Kpfw. II Ausf. L Luchs (Luks)

Габаритні розміри
— довжина корпусу 4,63 м
— ширина 2,49 м
— висота 2,113 м
Бойова маса — 11,8 т
Екіпаж — 4 чел
Силовий агрегат
— 6-циліндровий рядний бензиновий двигун рідинного охолодження «Maybach» HL 66 P
— потужність 200 к.с. (147,1 кВт) при 3 200 об/хв
Максимальна швидкість
— 60 км/час по шосе
Запас ходу
— 150 км по змінному рельєфу
Озброєння
— 20-мм автоматична нарізна гармата KwK 38 L/55
— 7,92-мм кулемет MG-34
Боєкомплект
— 330 пострілів 20-мм
Бронювання
— лоб корпусу 20-30 мм
— борт, корма корпусу 20 мм
— днище 10 мм
— дах 13 мм
— борт башти 15 мм
— корма башти 20 мм
— лоб башти 13 мм
— дах башти 13 мм


    На початку 1940-х років в нацистській Німеччині була створена модель плаваючого легкого танка. Двигун через спеціальний привід обертав закріплений на валу гребний гвинт, що забезпечував рух машини на плаву зі швидкістю до 10 км/год. Пізніше з’явилася модель з двома гвинтами. Близько 100 таких машин надійшли на озброєння до 1942 року під позначенням плаваючий танк Т-2 (Pz.II).

    Пізніше ці машини були зняті з озброєння бойових частин, і переобладнані у винищувачі танків, з протитанковими 76,2-мм гарматами, захопленими в боях у радянських військ. Такі машини отримали позначення Мардер (Marder), незабаром їх змінили Мардер II (Marder II) з 75-мм німецькими протитанковими гарматами. Всього було переобладнано приблизно 1 200 танків. На заводах окупованої Польщі до 1944 року випускалися самохідні артилерійські установки, які представляли собою 150-мм гаубиці, встановлені на шасі легкого танка Т-2 (Pz.II).

    Корпус легкого танка Т-2 (Pz.II, Pz.Kpfw.II, Sd.Kfz.121) виконувався методом зварювання із сталевих хромонікелевих броньованих листів. У передній частині корпусу знаходилося відділення керування з місцем механіка-водія. Посадка і висадка його відбувалася через одностулковий люк в лобовому верхньому листі корпусу. Оглядовість механіку-водію забезпечувалася за допомогою чотирьох оглядових приладів зі склоблоками триплекс, які зовні закривалися броньовими кришками.

    Бойове відділення розташоване в середній частині корпусу танка Т-2 (Pz.II, Pz.Kpfw.II, Sd.Kfz.121) і забезпечено баштою кругового обертання, встановленою зі зміщенням вліво від повздовжньої осі танка на 85 мм. У башті розміщувалися дві людини (командир і заряджаючий), посадка і висадка яких здійснювалася через двостулковий люк в даху башти. У правій стулці люка був влаштований маленький люк для прапорцевої сигналізації. Надалі люк був замінений командирською башточкою. Поворот башти здійснювався вручну за допомогою обертового механізму. Оглядовість з башти забезпечувалася за допомогою оглядових триплексних приладів, які закривалися зовні броньовими кришками. У бортах башти були два вентиляційних люки, що також закривалися зовні броньовими кришками.

    Основним озброєнням легкого танку Т-2 (Pz.II, Pz.Kpfw.II, Sd.Kfz.121) була 20-мм автоматична нарізна гармата KwK 30, що має довжину дула 55 калібрів. Темп стріляння гармати становив 280 пострілів на хвилину. Максимальна дальність стріляння — 4 400 м, дальність прямого пострілу — 1 000 м. Вертикальний кут наведення на ціль становив від -9,5° до + 20°. На деякій кількості танків Ausf F встановлювалася 20-мм автоматична гармата KwK 38, яка була легшою за масою (56 кг проти 63 кг), мала великий темп стріляння (450 пострілів на хвилину) і виконана більш технологічно і якісно і надійніша в бою. Гармати KwK 30 і KwK 38 могли вести одиночний вогонь з дуже високою влучністю. Боєкомплект становив 180 пострілів, надалі був збільшений до 320.

    Моторно-трансмісійне відділення (МТО) легкого танка Т-2 (Pz.II, Pz.Kpfw.II, Sd.Kfz.121) розташоване у кормовій частині корпусу і відокремлене від бойового відділення броньованою перегородкою. Справа в МТО встановлювався 6-циліндровий рядний бензиновий двигун рідинного охолодження «Maybach» HL 57 TR потужністю 130 к.с. (95,6 кВт) при 3 000 об/хв на версії танка Ausf A, двигун HL 62 TR потужністю 140 к.с. (103 кВт) при 3 000 об/хв на версіяї танка Ausf B, Ausf C і Ausf F, двигун HL 66 P потужністю 180 к.с. (132,4 кВт) при 3 000 об/хв на версіях танка Ausf D, Ausf E, у яких ємність паливних баків збільшені до 200 літрів. Версії танка Ausf A, Ausf B, Ausf C і Ausf F мали два паливних бака ємністю 102 і 68 літрів.

    Легкі танки Pz.II Ausf A, Ausf B, Ausf C і Ausf F мали трансмісію моделі ZF-Afon SSG 45, що забезпечувала 6 швидкостей переднього ходу і 1 заднього. Танки Ausf D, Ausf E мали трансмісію моделі PF220K, що забезпечувала 7 швидкостей переднього ходу і 3 заднього.

    Ходова частина легкого танка Т-2 (Pz.II, Pz.Kpfw.II, Sd.Kfz.121) складалася з п’яти обрезинених опорних катків, чотирьох підтримуючих роликів, переднього ведучого і заднього направляючого коліс по кожному борту. Підвіска напівресорна, індивідуальна.



Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *