Набій .38/200 Мк.I (Cartridge .38/200 Mk.I) — британський револьверний набій 9×20 mm R центрального займання, створений у 1922 році для використання у деяких револьверах.
| Тип набою | Довжина набою, мм | Довжина гільзи, мм | Діаметр кулі, мм | Вага кулі, гран | Дульна швидкість, м/с |
| .38/200 Мк.I (9×20 mm R) | 30,7 | 19,5 | 9,05 | 200 | 167 |
Револьверний набій .38/200 Мк.I (Cartridge .38/200 Mk.I) або за метричною системою ідентифікації C.I.P. 9×20 mm R, створювався для використання в револьверах Енфілд № 2 (Enfield № 2), Веблі Скотт Мк.IV (Webley Skott Mk. Набій .38/200 Мк.I (.38/200 Mk.I) на початку замінив потужніші набої калібру .455 і .476, від яких почали відмовлятися після Першої світової війни на догоду дрібнішому калібру. Набій .38/200 Мк.I (.38/200 Mk.I) створений на основі набою .38 Сміт і Вессон з 200 грановою кулею.
Гільза револьверного набою .38/200 Мк.I (.38/200 Mk.I) виконана з латуні та має розміри набою 38-го калібру Сміт і Вессон. Гільза має циліндричну форму з виступаючим рантом. По колу гільзи виконана канелюра, що запобігає просіданню кулі в гільзі.
У набої .38/200 Мк.I (.38/200 Mk.I) використовувалася повністю свинцева куля з канелюрами на тілі всередині гільзи для закладки лубриканта (жиро-восковий склад, що запобігає свинцюванню дула). Куля мала масу 200 гран, що відображено й у позначенні набою. Дульна енергія кулі становила 230 Дж. Куля мала заокруглену форму вершини.