Набій 4,85×49 Енфілд (4,85×49 Enfield Cartridge) — британський гвинтівковий малокаліберний набій центрального запалювання, розроблений в 1951 році для військових цілей.
| Тип набою | Довжина набою, мм | Довжина гільзи, мм | Діаметр кулі, мм | Вага кулі, гран | Дульна швидкість, м/с |
| 4,85×49 Енфілд | 62,4 | 49,36 | 4,93 | 48 | 930 |
Гвинтівковий набій 4,85×49 Енфілд (4,85×49 Enfield Cartridge), за метричною системою класифікації C.I.P. 4,85×49 mm, вперше представлений в 1951році разом з автоматичною гвинтівкою ЕМ-2, створеною за схемою “буллпап”. Набій 4,85×49 Енфілд (4,85×49 Enfield) вийшов досить вдалим за потужністю і мав дуже маленький імпульс віддачі під час пострілу.
Гвинтівковий набій 4,85×49 Енфілд (4,85×49 Enfield) споряджений циліндричною гільзою пляшкової форми з фланцевою проточкою під екстрактор. Гільза споряджується порохом вагою 3,56 гр.
Куля гвинтівкового набою 4,85×49 Енфілд (4,85×49 Enfield) оболонкова, оживальної форми. Маса кулі 48 гран, дульна швидкість 930 м/с, дульна енергія 1 345 Дж.
З 1970 року роботи над набоєм 4,85×49 Енфілд (4,85×49 Enfield) припинені через прийняття на озброєння в якості єдиного стандарту НАТО набою 5,56×45 мм.