Кампо-Гіро (Campo-Giro) – іспанський напівавтоматичний пістолет, сконструйований доном Венанціо Лопесом де Цебалосом і є першою вдалою самозарядною розробкою компанії “Esperanza y Unseta”.
| Набої | 9х23 мм Ларго (друга назва Бергманн-Баярд) |
Тактико-технічні характеристики пістолета Кампо-Гіро М1913-16 (Campo-Giro M1913-16)
Довжина 235 мм
Висота 137 мм
Вага
– без набоїв 950 г
– спорядженого 1 008 г
Дуло 159 мм, 6 нарізів (правосторонні)
Магазин знімний, коробчастого типу, ємністю 8 набоїв
Дульна швидкість 355 м/с
Першою моделлю пістолета Кампо-Гіро (Campo-Giro), схваленою іспанським урядом, є модель 1913 року, яка була швидко замінена злегка модернізованою моделлю пістолета 1916 року. Остання модель пістолета проклала шлях для успішної серії пістолетів “Астра”.
Так само, як і інші, пізніші моделі, пістолети Кампо-Гіро (Campo-Giro) являли собою зброю із системою віддачі при пострілі, що стріляли набоями 9-мм калібру Бергманн-Баярд або їхня іспанська назва “Ларго”, які були стандартними іспанськими набоями з моменту їх схвалення у 1905 році.
Слід зазначити, що перша модель пістолета Кампо-Гіро (Campo-Giro) 1904 року стріляла іншими спеціальними набоями 9-мм калібру. З метою уніфікації боєприпасів, що застосовуються до пістолетів, конструкція пістолета Кампо-Гіро (Campo-Giro) була перероблена під набій 9 мм калібру Бергманн-Баярд або Ларго. Цей потужний набій вимагав наявності в пістолеті потужної зворотньої пружини та залізної рукоятки для того, щоб можна було легко рухати затвор назад та надсилати набій у патронник.
Незважаючи на зовнішній незграбний вигляд, пістолет Кампо-Гіро (Campo-Giro) мав відмінну конструкцію, антишоковий амортизатор на рамці, що протидіяв сіпанню затвора під час руху назад і вперед.
Усього було вироблено близько 1 000 одиниць моделі пістолета Кампо-Гіро М1913 (Campo-Giro M1913), а в 1916 році з’явилася нова модель пістолета з модернізованим магазином – пістолет Кампо-Гіро М1913/16 (Campo-Giro M1913/16) вироблений у кількості 13 000 штук.