РПГ-2 (RPG-2), індекс ГАУ 56-Г-660 – радянський Ручний Протитанковий Гранатомет, розроблений 1947 року групою конструкторів під керівництвом А. Смолякова.
| Боєзаряд | граната ПГ2 маса з пороховим зарядом 1,84 кг, калібр гранати 80 мм, довжина з пороховим зарядом 670 мм |
Тактико-технічні характеристики РПГ-2 (RPG-2)
Довжина
– без гранати 950 мм
– з гранатою 1 200 мм
Маса
– без гранати 2,86 кг
– гранати 1,84 кг
Калібр 40 мм
Прицільна дальність 150 м
Дальність прямого пострілу 1 000 м
Дульна швидкість гранаты 84 м/с
Калібр головної части гранати 80 мм
Темп стріляння 6 постр./хв
Гранатомет РПГ-2 (RPG-2) (ручний протитанковий гранатомет) (індекс ГАУ 56-Г-660) розробили 1947 року у Конструкторському бюро ДСКБ-30 Міністерства сільськогосподарського машинобудування під загальним керівництвом А. В. Смолякова.
Гранатомет РПГ-2 (RPG-2) призначався для боротьби з танками та самохідно-артилерійськими установками (САУ). Крім того, гранатомет РПГ-2 (RPG-2) можна було застосовувати для стріляння по бронеавтомобілям, бронетранспортерам, броневежам (бронековпакам) та амбразурам ДОТів.
За загальною схемою гранатомет РПГ-2 (RPG-2) – це динамореактивна багаторазова система з пострілом активного типу.
Конструкція гранатомета РПГ-2 (RPG-2) представляла подальший розвиток німецького гранатомета Фаустпатрон (Faustpatrone). На відміну від нього гранатомет РПГ-2 (RPG-2) має більш потужне дуло, що забезпечує багаторазове стріляння зі зброї, та курковий ударно-спусковий механізм (УСМ), змонтований у пістолетній рукоятці керування вогнем.
Прицільне пристосування гранатомета відкритого типу – у вигляді відкидної мушки та відкидної прицільної рамки. Прицільна рамка гранатомета РПГ-2 (RPG-2) має три вікна, нижнє ребро кожного з яких посередині має проріз. Нижнє вікно служить для прицілювання на дистанції до 50 м, середнє – до 100 м, верхнє – до 150 м.
Дуло гранатомета РПГ-2 (RPG-2) виготовлялося зі сталевого трубного прокату. Зверху до дула гранатомета приварені основи мушки та прицільної планки, а знизу – вушка для кріплення ударно-спускового механізму. На казенну частину дула гранатомета РПГ-2 (RPG-2), для його запобігання засмічення землею при випадковому втиканні в ґрунт, нагвинчувався запобіжник. Щоб уникнути опіків рук під час стріляння, на стволі (дулові) гранатомета було закріплено дві дерев’яні накладки.
УСМ куркового типу і бойковий механізм, зібрані на стволі гранатомета РПГ-2 (RPG-2). Ці системи забезпечували високу надійність та зручність здійснення пострілу.
Граната ПГ-2 складалася з кумулятивної бойової частини, донного підривника, стабілізатора та порохового заряду. На стабілізаторі було закріплено шість гнучких лопатей, згорнутих навколо трубки, що розгорталися після вильоту гранати з дула під час пострілу.
Порохові гази, що утворюються у каналі дула РПГ-2 (RPG-2) під час пострілу, викидають гранату у бік цілі. У цей момент зводиться донний підривник. При зустрічі гранати з перешкодою (ціллю) бойок підривника просувається вперед і наколює жалом капсуль-детонатор, внаслідок чого відбувається вибух заряду вибухової речовини. Завдяки наявності в ньому сферичного поглиблення, утворюється спрямований струмінь розпечених продуктів вибуху, який пробиває (пропалює) броню.
При пострілі з гранатомета РПГ-2 (RPG-2) віддача відсутня, оскільки порохові гази вільно витікають назовні через відкриту казенну частину зброї (сопло).
У 1949 році гранатомет РПГ-2 (RPG-2) і граната ПГ-2 були прийняті на озброєння Радянської армії. У кожному мотострілецькому відділенні з’явився ефективний засіб для поразки танків у ближньому бою.
В 1957 році гранатомет РПГ-2 (RPG-2) оснастили нічним інфрачервоним прицілом НСП-2. Цей варіант гранатомета отримав назву РПГ-2Н (RPG-2N).