РГД-33 (RGD-33), індекс ГАУ 57-Г-712 – радянська ручна протипіхотна наступально-оборонна уламково-фугасна граната дистанційної дії, розроблена в 1933 році конструктором М. Дьяконовим.
| Боєзаряд | 250 гр тротилу або аммоналу |
Тактико-технічні характеристики гранати РГД-33 (RGD-33)
Довжина 191 мм
Діаметр 52 мм
Маса
– з чугунним чохлом 850 гр
– без чохла 495 гр
Час уповільнення 3,5-4 сек
Радіус забійної діх уламків 30 м
Середня кількість уламків 2 400 шт
Дальність кидка 30 м
Ручна граната РГД-33 (RGD-33) оборонної модифікації оснащувалась додатковим чавунним чохлом із зовнішніми насічками, що збільшують уламковий ефект.
В цілому ж конструкція гранати РГД-33 (RGD-33) відрізнялася надмірною складністю та дорожнечею у виробництві. Застосування гранати РГД-33 (RGD-33) у бойових умовах показало, що оцінка її на полігонних випробуваннях була дуже завищена. Ручна граната РГД-33 (RGD-33) подальшого розвитку не мала.
Конструктивно ручна граната РГД-33 (RGD-33) складалася з циліндричної бойової частини, металевої рукоятки з бойком та пружиною. Рукоятка пригвинчувалася до бойової частини.
Бойова частина гранати РГД-33 (RGD-33) складалася з вибухової речовини та металевої стрічки з насічками, яка розташовувалася між вибухівкою та зовнішнім корпусом бойової частини. Ця металева стрічка при вибуху гранати давала безліч уламків. По центру бойової частини гранати РГД-33 (RGD-33) був отвір, в яке вставлявся запал і закривався спеціальною заслінкою.