РГО (RGO), РГН (RGN)

Ручні гранати РГН (RGN), РГО (RGO)
Ручні гранати РГН (RGN), РГО (RGO)

РГО (RGO), індекс ГРАУ 7Г22 – оборонна граната, РГН (RGN), індекс ГРАУ 7Г21 – наступальна граната – радянські ручні гранати, розроблені наприкінці 1970-х років та прийняті на озброєння Радянської Армії. Після розвалу СРСР гранати прийняті на озброєння російської армії.


РГОРГН
Боєзаряд92 гр
вибухової речовини
114 гр
вибухової речовини

Тактико-технічні характеристики гранати РГО (RGO)
Граната РГО (RGO), бойова частина і запал
Граната РГО (RGO), бойова частина і запал

Довжина 113 мм
Діаметр 61 мм
Маса 530 гр (РГО)
Час уповільнення 3,2-4,2 сек
Радіус забійної дії уламків 50 м
Радіус суцільного ураження 12 м
Середня дальність кидка 30-45 м
Середнє число уламків 670-700 шт


Тактико-технічні характеристики гранати РГН (RGN)
Граната РГН (RGN)
Граната РГН (RGN)

Довжина 113 мм
Діаметр 60 мм
Маса 310 гр
Час уповільнення 3,2-4,2 сек
Радіус забійної дії уламків 24 м
Радіус суцільного ураження 8 м
Середня дальність кидка 30-45 м
Середня кількість уламків 220-300 шт


    Ручні гранати РГО (RGO) (оборонна), РГН (RGN) (наступальна) розроблені ДНВП “Базальт”. Ці гранати оснащені датчиками цілі, які спрацьовують при ударі об будь-яку перешкоду.

    Конструктивно ручні гранати РГО (RGO) та РГН (RGN) складаються з корпусу, заряду вибухової речовини (ВР), детонаційної шашки та запалу, уніфікованого для обох моделей.

    Корпус ручної гранати РГН (RGN) виготовлений з алюмінієвого сплаву та поєднує дві півсфери з внутрішньою насічкою.

    Корпус ручної гранати РГО (RGO), крім двох зовнішніх напівсфер, має дві внутрішні для збільшення кількості уламків. Всі напівсфери виготовлені зі сталі і мають зовнішню насічку для утворення уламків, лише нижня – для зручності на відміну від гранати РГН (RGN) – має зовнішню насічку. У верхній частині корпусів манжетою завальцьована склянка для вкручування запалу, що прикривається при зберіганні пластмасовою пробкою. Під склянкою в поглибленні, всередині вибухової речовини вміщено детонаційну шашку.

Запал УДЗ
Запал УДЗ

    Ручні гранати РГО (RGO) та РГН (RGN) комплектуються ударно-дистанційним запалом УДЗ.

    Спрацьовування запалу УДЗ відбувається при будь-якому ударному зіткненні гранати з поверхнею та за будь-якого її нахилу. Вибух стає на бойове зведення через 1,3-1,8 секунди з моменту відпускання запобіжного важеля гранати. Це зроблено з метою недопущення миттєвого вибуху при невдалому кидку, коли граната впала на невеликій відстані від кидаючого. Якщо підривник ударної дії не спрацював, то через 3,2-4,2 секунди з моменту відпускання запобіжного важеля (кидка гранати) відбувається її самоліквідація шляхом підриву.

    Радіус ураження уламками гранати РГО (RGO) становить 50 м, радіус можливого ураження уламками становить 100 м. Радіус ураження уламками гранати РГН (RGN) – 24 м, радіус можливого ураження уламками – 35 м.