ЛПО-50 (LPO-50)

Вогнемет ЛПО-50 (LPO-50)
Вогнемет ЛПО-50 (LPO-50)

ЛПО-50 (LPO-50), (рос. Лёгкий Пехотный Огнемет, укр. Легкий Піхотний Вогнемет) – радянський ранцевий переносний вогнемет, розроблений конструктором О. О. Козловським у середині 1950-х років.


Легкий вогнемет ЛПО-50
Легкий вогнемет ЛПО-50
Тактико-технічні характеристики вогнемета ЛПО-50 (LPO-50)

Довжина пускового пристрою 850 мм
Ємність балонів 3х3,3 л
Вага
– спорядженого 23 кг
– порожнього 15 кг
Дальність вогнеметання
– густої суміші 70 м
– рідкої суміші 20 м


  Легкий піхотний вогнемет ЛПО-50 (LPO-50) був розроблений в СРСР в 1950 році як зброя для заміни фугасних вогнеметів.

Легкий піхотний вогнемет ЛПО-50 (LPO-50) складається з трьох балонів для вогнесуміші, з’єднаних в єдиний блок, шланга подачі та пускового пристрою у вигляді рушниці із сошкою.

    Кожен балон має горловину для заливання вогнесуміші, піропатрон для створення робочого тиску, зворотний клапан, з’єднаний із шлангом подачі вогнесуміші. Шланги від кожного балона з’єднуються у трійнику, з якого вогнесуміш надходить у пусковий пристрій.

Пусковий пристрій ЛПО-50
Пусковий пристрій ЛПО-50

    У пусковому пристрої ЛПО-50 (LPO-50) перед пістолетною рукояткою міститься електроблок з чотирьох батарей. Зліва розташований перемикач-запобіжник. У дульній частині зброї розміщено три піропатрони для запалення вогнесуміші. При натисканні гачка зброї струм від батареї надходить до піропатрону в балоні, який спрацьовує і тиском порохових газів виштовхує вогнесуміш.