Бердмор-Фаркуар (Beardmore-Farquhar)

Кулемет Бердмор-Фаркуар (Beardmore-Farquhar)
Кулемет Бердмор-Фаркуар (Beardmore-Farquhar)

  Бердмор-Фаркуар (Beardmore-Farquhar) – британський кулемет, розроблений конструктором Фаркуаром, але під час Першої світової війни не користувався популярністю так, як військові ще не встигли гідно оцінити всі можливості легких кулеметів.


Набої.303 Бритіш (7,7х56 мм Р)

Тактико-технічні характеристики кулемета Бердмор-Фаркуар (Beardmore-Farquhar)

Довжина 1 258 мм
Вага без набоїв 8,62 кг
Дуло 673 мм, 4 нарізи (правосторонні)
Магазин дискового типу, ємністю 91 набій
Темп стріляння 500 пострілів/хв
Дульна швидкість 744 м/с


Кулемет Бердмор-Фаркуар (Beardmore-Farquhar), ліва сторона
Кулемет Бердмор-Фаркуар (Beardmore-Farquhar), ліва сторона

    Остаточна версія кулемета Бердмор-Фаркуар (Beardmore-Farquhar) з’явилася на початку 1940-х років, проте конструкція зброї настільки застаріла, що приймати кулемет на озброєння було безглуздо.

    Система кулемета Бердмор-Фаркуар (Beardmore-Farquhar) відрізнялася тим, що поршень у газовій камері приводив у рух затвор за допомогою пружини. Внаслідок застосування такої системи рух затвору відбувався рівномірно, проте виникали проблеми при вилученні гільзи. Швидкострільність кулемета була невисокою. Крім того, кулемет Бердмор-Фаркуар (Beardmore-Farquhar) був занадто легким і мав тендітну конструкцію, що неприпустимо для такого класу зброї.