ДШК 1938 (DShK 1938)

Кулемет ДШК 1938 (DShK 1938)
Кулемет ДШК 1938 (DShK 1938)

ДШК 1938 (DShK 1938), індекс ГАУ 56-П-542 – радянський великокаліберний кулемет почав розроблятися в 1938 році конструкторами Дегтярьовим і Шпагіним.


Набої12,7х108 мм

Тактико-технічні характеристики кулемета ДШК 1938 (DShK 1938)
Кулемет ДШК 1938 (DShK 1938) на колісному станку зі щитком
Кулемет ДШК 1938 (DShK 1938) на колісному станку зі щитком

Довжина 1 626 мм
Вага
– без набоїв і без станка 35,50 кг
– на колісному станку 157 кг
Маса колісного станка 142,1 мм
Дуло 1 066 мм, 4 нарізи (правосторонні)
Живлення: кулеметна стрічка на 50 набоїв
Темп стріляння
– 550 пострілів/хв
– 1 200 пострілів/хв в зенітній версії
Дульна швидкість 860 м/с
Прицільна дальність 3 500 м
Ефективна дальність 2 000 м


Казенна частина і органи керування кулемета ДШК 1938
Казенна частина і органи керування кулемета ДШК 1938

    Автоматика кулемета ДШК 1938 (DShK 1938) працювала на системі відведення порохових газів із каналу дула, розробленої Дегтярьовим. Система замикання затвору та подання набоїв була розроблена Шпагіним. Спочатку набої подавалися в патронник з кулеметної стрічки за допомогою спеціального механізму, надалі стала застосовуватися простіша система, в якій важіль виймав набій із стрічки і направляв до казенної частини зброї.

    Тиск газів регульований, затвор утримувався спеціальним пристроєм, що запобігав його удар об основу дула при русі вперед. Дуло кулемета ДШК 1938 (DShK 1938) мало ребра повітряного охолодження. На дулові встановлено полум’ягасник, який виконував ще й роль дульного компенсатора. Прицільний пристрій кулемета ДШК 1938 (DShK 1938) складався з регульованого цілика, що від’юстований на дистанцію до 3 500 метрів, та захищеної мушки.

    Кулемет ДШК 1938 (DShK 1938) перебував на озброєнні Червоної Армії під час Другої світової війни. Він чудово зарекомендував себе як засіб ураження наземних, водних та повітряних цілей. Кулемет ДШК 1938 (DShK 1938) не тільки не поступався іншим кулеметам цього класу, а й перевершував їх. За роки війни було виготовлено 8 442 одиниці цієї зброї.

Спочатку кулемет ДШК 1938 (DShK 1938) встановлювався на станок з колесами, потім на триногу для стріляння по повітряним цілям. ТТХ кулемета ДШК 1938 (DShK 1938) майже такі ж, як у Браунінг .50 калібру. Згодом кулемети ДШК 1938 (DShK 1938) встановлювалися на бронетехніку як додаткові кулемети для стріляння по повітряним цілям.

Наприкінці 1944 — початку 1945 років кулемет ДШК 1938 (DShK 1938) вкотре піддався модернізації, і вже у лютому 1945 року діюча армія отримала першу партію в кількості 250 одиниць модернізованих кулеметів, у яких було вдосконалено механізм подання набоїв та збільшений термін служби окремих вузлів і деталей. Хоча кулемет цієї модифікації застосовувався ще до закінчення війни, він отримав назву великокаліберного кулемета Дегтярьова-Шпагіна ДШК 1938/46 (DShK 1938/46).

    Обидві моделі кулеметів ДШК (DShK) були широко поширені в Азії та у Східноєвропейських країнах. Кулемет ДШК 1938/46 (DShK 1938/46) ще наприкінці 1980-х років перебував на озброєнні Радянської армії та армій інших держав – Єгипту, Албанії, Китаю, колишніх НДР та ЧССР, Індонезії, Північної Кореї, Кубі, Польщі, Румунії, Угорщини, В’єтнаму, Пакистану.