МТ Максим Токарєва (MT Maxim Tokareva) – радянський кулемет, створений у 1924 році з урахуванням кулемета Максим ПМ 1910 конструктором Ф. В. Токарєвим, але має систему повітряного охолодження дула.
| Набої | 7,62х54 мм Р |
Тактико-технічні характеристики кулемета МТ Максим Токарєва (MT Maxim Tokareva)
Вага
– без набоїв 12,9 кг
– спорядженого 15,5 кг
Довжина 1 330 мм
Дуло 655 мм, 4 нарізи (левосторонні)
Живлення: 100- або 250-набійна кулеметна стрічка
Швидкострільність 600 пострілів/хв
Дульна швидкість 840 м/с
Ефективна дальність 600 м
Максимальна дальність 2 000 м
Приблизно в один і той же час, у 1923 році двом зброярам Ф. В. Токарєву та І. М. Колесникову було поставлено завдання розробити кулемет системи Максим, але з повітряним охолодженням дула. Після порівняльних випробувань кулеметів Колесникова МК та Токарєва МТ 10 квітня 1925 року, вибір упав на кулемет Максим Токарєва МТ (MT Maxim Tokareva) і 26 травня того ж року зброю було прийнято на озброєння Червоної Армії.
Кулемет Максим Токарєва МТ (MT Maxim Tokareva) мав модифіковану систему повітряного охолодження дула та затвор шарнірного типу. Кулемет забезпечений сошкою, дерев’яним прикладом зі спусковим гачком та запобіжником. Автоматика кулемета Максим Токарєва МТ (MT Maxim Tokareva) працювала на системі віддачі під час пострілу.
Боєприпаси подавалися з правого боку кулемету з шухляди, в якій розміщувалася стрічка з 250 або 100 набоями від гвинтівки Мосіна калібру 7,62 мм. Стріляння з кулемета Максим Токарєва МТ (MT Maxim Tokareva) велася лише чергами.