ПВ-1 (PV-1)

Кулемет ПВ-1 (PV-1)
Кулемет ПВ-1 (PV-1)

ПВ-1 (PV-1)улемет Воздушный – кулеме повітряний) – радянський авіаційний кулемет, модернізація кулемета Максим 1910, здійснена 1923 року конструктором Московського авіаційного заводу А. В. Надашкевичем. Велику допомогу у модернізації цього кулемета А. В. Надашкевичу надали інженери П. П. Третьяков, І. А. Пастухов та С. А. Ярцев.


Набої7,62х54 мм Р

Тактико-технічні характеристики кулемета ПВ-1 (PV-1)

Довжина 1 067 мм
Вага без набоїв 14,50 кг
Дуло 721 мм, 4 нарізи (лівосторонні)
Живлення: 200-600-набійна кулеметна металічна розсипна ланкова стрічка
Темп стріляння 750 пострілів/хв
Дульна швидкість 740 м/с
Ефективна дальність 600 м


Кулемет ПВ-1, потрійна зенітна установка
Кулемет ПВ-1, потрійна зенітна установка

    У конструкції кулемета Надашкевича ПВ-1 (кулемет повітряний – пулемет воздушный) (PV-1) було збережено принцип роботи автоматики кулемета Максим, що працювала на системі віддачі при пострілі з коротким ходом дула.

    Авіаційний кулемет ПВ-1 (PV-1) має меншу порівняно з кулеметом Максим вагу, досягнуту за рахунок обточування дула та його повітряного охолодження, а також системи живлення. На дулові зменшено діаметр втулки надульника, передбачено буферну пружину, що дало збільшення швидкострільності з 600 до 750 пострілів за хвилину. Спусковий механізм кулемета ПВ-1 (PV-1) пристосований для синхронного стріляння.

    Після полігонних випробувань, що розпочалися в 1926 році, авіаційний кулемет Надашкевича ПВ-1 (PV-1) був прийнятий для постачання Військово-Повітряним Силам РСЧА, а в 1928 році був прийнятий на озброєння авіації.

Перші серійні кулемети ПВ-1 (PV-1) мали укорочену дульну частину, але з 1931 року було затверджено різновид кулемета з дулом кулемета Максим, а 1932 року тульські конструктори С. В. Владіміров і С. А. Ярцев розробили руків’я перезаряджання, полегшивши обслуговування кулемета ПВ-1 (PV-1).

    Кулемет ПВ-1 (PV-1) випускався у трьох виконаннях: синхронному, криловому та турельному. У роки Великої Вітчизняної війни кулемети ПВ-1 (PV-1) у блоці по три одиниці конструкції М. Токарєва також застосовувалися як зенітно-кулеметні установки для протиповітряної оборони.

    За період з 1926 по 1940 роки було випущено понад 15,5 тисячі кулеметів ПВ-1 (PV-1).