Марошек вз.35 (Maroszek wz.35)

Протитанкова рушниця Марошек вз.35 (Maroszek wz.35)
Протитанкова рушниця Марошек вз.35 (Maroszek wz.35)

  Марошек вз.35 (Maroszek wz.35) або kb.Ur – польська протитанкова рушниця, що стріляла кулями з вольфрамовим осердям, розроблена у 1935 році конструктором варшавського збройового заводу Юзефом Марошеком і поручиком польської армії Т. Фельштином.


Набої7,92×107 мм P35

Тактико-технічні характеристики Марошек вз.35 (Maroszek wz.35)

Довжина 1 760 мм
Вага без набоїв 9,5 кг
Дуло 1 200 мм, 4 нарізи (правосторонні)
Магазин знімний, коробчатого тину, ємністю 10 набоїв
Дульна швидкість кулі 1 275 м/с
Прицільна дальність 300 м
Ефективна дальність 200 м
Пробивна сила: броня/відстань/кут зустрічі – 15мм/300м/90°


Наприкінці 1935 року польська армія почала закуповувати протитанкові рушниці, що ґрунтуються на конструкції стандартної магазинної гвинтівки. Однак, усі допоміжні пристрої було вирішено зняти, щоб скоротити загальну вагу зброї. Проєкт розробки протитанкової рушниці був суворо засекречений, тому, в якості конспірації, йому дали назву “гвинтівка для Уругваю” – Kb.Ur, скорочено.

Протитанкова рушниця Maroszek wz.35
Протитанкова рушниця Maroszek wz.35

Протитанкова рушниця Марошек вз.35 (Maroszek wz.35) стріляла кулями з вольфрамовим осердям, і стверджується, що саме це підштовхнуло німців і совєтів до розробки подібних куль із осердям. Випуск цих куль прискорив і британські дослідження в цій галузі, результатом яких стало створення куль .303 калібру із осердям, поміщених у гільзи набоїв .55 калібру. Ці нові боєприпаси використовувалися в британській модернізованій протитанковій рушниці “Бойс”.

Протитанкова рушниця Марошек вз.35 (Maroszek wz.35) заряджувалась пачкою ємністю 5 набоїв і мала дульне гальмо для зменшення віддачі. Протитанкова рушниця Марошек вз.35 (Maroszek wz.35) випереджала у своєму класі сучасні їй моделі зброї, оскільки була компактнішою, а кулі з осердям забезпечували велику пробивну силу.

На жаль, переваги, досягнуті в одному, іноді спричиняють нові недоліки. Термін служби дула рушниці обмежувався 200 пострілами, після чого дульна швидкість кулі, а значить і пробивна сила, дуже швидко зменшувались.

У 1939 році почалася робота над протитанковою рушницею з конусним свердлінням за принципом Герліха. У цій рушниці при стрілянні використовувалося вольфрамове осердя, поміщене у м’який свинцевий кожух і мельхіорову гільзу, яка в середині мала більший діаметр. Діаметр дула зброї в задній частині дорівнював 11 мм, а на виході – 7,92 мм, що в кінцевому підсумку призводило до деформації розширеної частини гільзи і скорочення її діаметра. Використання подібного принципу свердління дула у поєднанні з новими боєприпасами збільшило дульну швидкість кулі та подвоїло пробивну силу.

Коли вся Польща була зайнята німецькими військами, виробничі креслення та зразок протитанкової рушниці Марошек вз.35 (Maroszek wz.35) були таємно вивезені до Франції, де робота над моделлю рушниці продовжилася. У той час, коли Франція в 1940 році перебувала вже на межі поразки, рушниця Марошек вз.35 (Maroszek wz.35) проходила останні випробування в місті Саторі, поблизу Версаля. Вже були намічені терміни початку випуску цієї зброї, проте в тій плутанині, яка настала разом із приходом німецької армії, її було втрачено.